Комплексний біопрепарат ДЦ, призначений для обробки стерні та ґрунту після збирання врожаю зернових, зернобобових, олійних, технічних, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою.

Використання ДЦ дає змогу прискорити розкладання рослинних решток, залишаючи у ґрунті вуглець та азот рослинного походження; знизити розвиток фітопатогенів; покращити родючість ґрунту завдяки природним вітамінам, ферментам, амінокислотам та мікроелементам; збільшити продуктивність сільськогосподарських культур на 10-30%.

Культури: біопрепарат ДЦ комплексний за складом та ефективний за дією, призначений для обробки стерні та ґрунту після збирання врожаю зернових, зернобобових, олійних, технічних, овочевих та інших культур, а також сидератів безпосередньо перед дискуванням або оранкою.

Діюча речовина: спорові та не спорові бактерії, які володіють комплексом агрономічно корисних властивостей (азотфіксацією, фосфатмобілізацією, антагонізмом та ін.); міцелій та початки мікроскопічних грибів, які є антагоністами патогенної мікрофлори та активно руйнують целюлозу та інші органічні субстрати рослинного походження.

Препаративна форма: дрібнодисперсний, сипучий порошок темного кольору.

Вміст діючого чинника (титр клітин мікроорганізмів): в 1 г препарату не менше 6 млрд. клітин мікроорганізмів.

Термін зберігання: 6 місяців при температурі +4 - +20 ^оС.

Залежно від кількості та типу органічного субстату обов’язковим є додавання в розчин азотних добрив 10-20 кг азоту 1 га по д.р.!!!!!!

Норма витрати:

Спосіб застосування: препарат ретельно розмішати у воді та рівномірно нанести на ґрунт з пожнивними рештками. Оброблений ґрунт продискувати або виорати, максимально скоротивши час від обробки стерні біопрепаратом до дискування чи оранки.  Для препарату ДЦ необхідно використовувати обприскувач обладнаний форсунками більше 0,9 мкм (для внесення КАС), при цьому фільтр тонкої очистки необхідно знати. Обприскувач має бути обладнаним фільтром на заливній горловині менше 0,8 мкм за його відсутності рекомендується профільтрувати робочий розчин, після приготування через марлеву тканину тричі складену.

Переваги деструктору целюлози перед аналогами:

• розмір часточок (менше 200 мкм), на яких адсорбовані спори та клітини мікроорганізмів. Така препаративна форма дозволяє збільшити контактуючу поверхню органічних решток і робочого розчину біопрепарату при застосуванні сучасних оприскувачів;
• розроблена спеціальна технологія нанесення та закріплення мікроорганізмів на органічній матриці, значно зменшує ризики зниження ефективності препарату від факторів навколишнього середовища (прямі сонячні промені, температура, вологість);
• наявність у складі біопрепарату активного антагоніста запобігає ураженості грибковими захворюваннями, підвищує польову схожість послідуючої сільськогосподарської культури в сівозміні;
• зберігання біопрепарату протягом гарантійного терміну забезпечується асептичною упаковкою з використовуванням багатоша- рових плівок, які захищають від дії сонячних променів, вологи, запахів.

Якщо після збору урожаю на полі залишиться більше 4 т/га післяжнивних решток, то у землевласника виникає проблема з їх утилізацією.

Утилізація пожнивних решток можлива шляхом спалювання,вивезення з полів та розкладання безпосередньо на полі.

Перші два прийоми є недоцільними з позиції економічної та екологічної точок зору.

Ризики, що виникають при відсутності агрозаходів з утилізації соломи:

• зниження якості обробітку ґрунту;
• зниження якості посіву (неоднорідність розміщення насінин по глибині та густоті);
• неоднорідність забезпечення вологою посівів і як результат - «недружні» сходи;
• зниження польової схожості сільськогосподарських культур за рахунок зростання фітотоксичності ґрунту;
• іммобілізація азоту (азотне «голодування», що вимагає внесення додаткових кількостей азотних добрив).

Планування заходів стосовно утилізації соломи сільськогосподарських рослин визначається наступними факторами:

• кількість та склад пожнивних решток;
• проміжок часу необхідний для деструкції

Агрозаходи, що прискорюють розклад пожнивних решток на полі:

• внесення органічних та мінеральних добрив;
• значне подрібнення решток;
• заробка решток у ґрунт;
• внесення біологічних препаратів, що прискорюють деструкцію.